/монорондель-зірка/
Тріпоче свічка… Як біжать літа…
І слізний віск зі спомином відтав.
Озонова діра і пустота…
Все тонша свічка, як біжать літа.
Як марення – лиш купа запитань:
Навколо безпросвітна чорнота.
Все тонша нитка, як біжать літа
Без тебе, мила, все в житті не так…
Небесні очі - мов душі портал.
Все тонша нитка, і сльозить літа.
А ще недавно до небес літав
І цілував малинові вуста –
Все тонша нитка, і сльозить сльота.
