Захотів молодий лось
"Продвинутим" стати
І на мові ведмедячій
Навчився гарчати.
- Ти здурів, чи наколовся?-
Батьки й друзі кажуть,
- Чом ти забув мову рідну
І гарчиш на вражій?!
Птахи мовлять на пташиній,
А коні - на кінській,
Коти муркають на рідній,
Лиш ти на чужинській!
А лосюк до них єхидно:
-То бренд такий модний!..
Ви не тямите, що я є
Лось ведмедомовний!
Я тепер як загарчу -
Всі будуть втікати,
А ведмеді, наче свого
Будуть поважати!..
Та якось він на медвежій
Рявкав всю дорогу,
Аж почули це медведі
Й збіглися до нього.
Як побачили, що лось це -
З подиву завмерли...
І зі злості дивака
Мало не роздерли.
Аж тоді він зрозумів
Істину чудову
Що кожному Бог дає
Свою рідну мову!
І вона - із пісні трав,
Соловейків милих,
З пісні Матері й Землі,
Що його родили.
А хто дар цей зневажає
І інших шукає -
Того Бог і Земля рідна
Бідою провчає!
13.12.2024.