Поки я невідомий поет,
Та прихильників декілька маю.
У своїх віршах я пишу,
Тільки те, що насправді я знаю.
Так багато пройшов у житті.
Помилявся, не спорю, бувало.
Після плину цих безлічі літ,
Я не хочу, щоб мене не стало.
Може буду колись я відомим.
Моя творчість за душу візьме.
І розіб’ються всі перепони.
Буде так, що мені повезе.
Може скажуть, колись, ненароком:
Цей Венед – він був класний поет.
Вже творити готовий рік я за роком,
Бо вірші мої мають сюжет.
