Я гляну в очі своїй долі,
Скажу я їй: Не обійди!
Усе, я знаю, в твоїй волі,
Тобі не важко, це зроби.
У скрутний час, коли так важко,
Надію в серці посели.
Тільки зроби оце все вчасно,
Не пожалій ти, доброти.
Зроби ти так, щоб я повірила,
Що вірні друзі поряд мене.
Щоб душу радістю потішили,
Назви мені їх поіменно.
Я відплачу їм добротою,
Для них знайду такі слова,
Не буде й слова в них докору,
Чом зрозуміти не змогла.
Ще подаруй мені кохання,
Що розфарбує мені світ.
І хай не взнаю я мовчання,
І щоб кохання на весь вік...
