На крилах літо понесли кудись лелеки, -
Та сумувати через те не поспішай,
Зима вже скоро – та до неї нам далеко
Бо молодою залишається душа
Осіння жінка – чиста мудрості криниця,
Вона замріяна одна в саду стоїть
Осіння жінка – загартована, мов криця.
Та все ж сльози журба-печаль в очах блищить
Є що згадати, досить є, щоб похвалитись,
Життєвий ряст топтали ніжки не дарма
Ужинків скільки маєш, є чим поділитись,
Є що сказати людям, доки не зима
Жіноча доля ... знаю, всякого бувало
Та серце сповнене любові і добра
Найкраща пісня ще в тобі не прозвучала.
Так дай їй волю, хай звучить, прийщла пора!
Розумна, гарна, а для когось і найкраща,
У стилі й моді для жінок взірцем завжди
І неповторна романтична, ніжна вдача
Відкрита й щира, ніби крапелька води...
Осіння жінка – по осінньому розкішна,
Мов хризантема у снігу, стоїть вона.
Осіння жінка – мудра, праведна і грішна.
Та все ще лагідна і ніжна, як весна...
