пресвята релігійність наповнює душу мою
на всі боки дороги у світ просто диво із див
богорівні вони та навіщось на місці стою
ніби тями не маю як досі я ними ходив
озирнися довкола ти теж бачиш те що і всі
ти такий як і всі сам собі повсякчас це кажу
й раптом погляд новий виростає у повній красі
витискаючи світлом своїм за тілесну межу
я тепер тут і там це мене пропекла Його нить
хто на неї нанизаний видно мені як удень
я не знаю за всіх та мене вже із неї не збить
бо течу по слідах ще не співаних власних пісень
***
