Помінявся календар церкви,
Дещо на півмісяця посунуло,
Все одно тим, що вже мертві,
Природі, що жива чи заснула.
Звикаємо до нових імен дат,
Чітко приставали до іменин.
Звикли, як до статуту солдат,
Терпка насолода змоги малин.
Байдужі також в нас особи,
Навіть до особистого життя.
Їм завжди стає до вподоби,
З байдужістю духа злиття.
Новонародженим буде зручно,
Думатимуть, так було завжди.
Новому календареві вдячні,
Не проситимуть долю зажди.
Пора перемін надто важка,
Та й змінилась навіть епоха.
А час вперто чимдуж тіка,
Пам'ятаймо до смерті Бога.
8 листопада 2023 р.
Гарний вірш! 
