Я бачу світ таким, яким він є,
На щастя, він весь різнокольоровий.
Є ті, кому болить лише своє,
Тож душі в таких явно нездорові.
Саме вони руйнують світу дім,
Не відаючи, що розплата буде,
Що діям їх Нечистий лиш радів,
Що камінь мають, а не серце в грудях.
Я бачу світ не в райдужних тонах:
Він сірий і яскравий одночасно.
Знекровлює його також війна.
Від втрат людських стає він теж нещасним.
Подбаймо ж, друзі, всі про білий світ,
Аби в нім правда й воля панували,
Плоди нові родив найкращий цвіт –
Від вражої не гинув щоб навали.
І буде світ радіть тоді, співать,
Добра й дітей побільшає у ньому,
Поля житами стануть засівать,
Радіти будуть всі життю земному.
12.07.2023.
Ганна Верес Демиденко
