Коли розміняно й десяток –енний,
І ти міркуєш про літа свої,
То згадується гул хрущів над кленом,
Або пісні травневі солов’їв.
Всього було. Ці сторінки життєві
Гортати ледь встигаєш. Притомивсь.
Сліди твої і на родиннім древі,
Адже не відкладав їх на колись.
І все ж життєву стежку мітить доля,
А ти в її руках – лише пішак,
Та все ж борцем ставай за себе й волю,
Аби не мала мук твоя душа.
30.04.2023.
Ганна Верес Демиденко