Стривожене, скривджене лютим,
Похмурно вигулькує літо.
Воєнних часів конволюти
Життями зшиває еліта.
Щолітеру й знак розділовий,
Записано кров'ю і болем.
Рядочками молитвослова
Стають небо, море і поле,
Горбки, вирви, попіл, багнюка,
Дитячі вуста і долоні.
Звитяжці Вкраїну на руки
Узяли й стоять в обороні.
Супроти північних ординців -
Лелеки, хати і криниці,
Й серця, українські по вінця,
Й тіла - загартована криця.
Щодня - лютий, двадцять четверте,
А червень вже над видноколом.
За волю йде січ. Проти смерти -
Дорослі й малі. Кров'ю. Болем.
