Чи думав прадід мій, солдат,
який дійшов до стін Берліну,
що прийде знов фашистський гад
на нашу неньку Україну?
Що чиркне дурень сірником –
і спалахне війни багаття,
що лють в серця вповзе вужом,
і розпадеться мир на шмаття;
що стане біль та смерть людей
для вояків російських – сміхом,
а постріляти у дітей
вважати будуть за потіху?
І б'є сучасний світ в набат:
"Що ще росії заманеться?.."
Чи думав прадід мій, солдат,
що так усе перевернеться?
