Літо дощем весняним зателефонувало
мовляв чекайте скоро я прийду
і пики веселі на калюжах малювало
і натякала весну навколо пальця обведу...
Літо впевненістю у майбутнє дивувало
казало що віра у свої сили її гріє
і оптимізмом свою надію годувала
щоб втілити в життя заповітну мрію...
Літо своїм теплом забутим зволікає
хоче прийти з палкими почуттями знов
і до сердець замерзлих шлях шукає
щоб в людях розбудити скоріш любов...
