Земле моя рідна, всіяна бідою,
На озимім полі танки із бронею.
Не плуги, а міни, снаряди та кулі,
Де оранка рання, солдат в караулі.
Журавель у небі тужно рідню кличе,
Летить одинокий, простір вогнем дише.
Під ним Україна умита сльозою,
Обпалена денно страшною війною.
Розруха, руїни, смерть, каліцтво, горе -
Течуть межи люди неспокійним морем.
Загублені душі волають до Бога,
Ворогові в пекло відкрита дорога.
Горіти там вічно, хто прийшов вбивати,
Кого проклинає посивіла мами.
Та не вбити волю, що в крові від роду,
Козацької слави нема переводу.
Мужність і відвага тече в жилах воїв,
Чи ти ще рашисте цього не засвоїв?
Не лізьте чужинці до нас, в нашу хату,
Як один, ми - сестри, брат по духу брату.
Дамо гідну відсіч кожному при зброї,
Хто прийшов не з миром, ми - напоготові.
За батька, за матір, за дітей, стареньких,
Бійся клятий, враже, України-неньки!
23.03.22
Дякую за підтримку, Катрусю! 
Слава Україні! Героям Слава! 
Дякую за підтримку, Світланочко! 
