Стій!Зупинись!Зачекай!
Досить страждати й горіти.
Біль промайне,та знай:
Рани ще будуть боліти.
Світ,наче впОперек став,
Ненависть сміх поборола,
Може й тебе не кохав,
Як була злість довкола.
Може я просто чекав,
Щоб ти сама оступилась?
Може й причини шукав,
Щоб ти у собі закрилась?
Може між нами любов
Вмерла,не загорівшись?
Може даремно я йшов,
Щоби,з тобою,зустрівшись
Знов починати скандал,
Знов виясняти,хто прАвий?
Ти-вище всіх похвал,
Я ж-твій тиран кривай.
Ти міркувала собі,
Тай дотепер міркуєш,
І,майже в кожній біді,
Ти все мене шантажуєш.
Думку одну лиш плекай:
Як ми страждали й раділи.
Стій!Зупинись!Зачекай!
Ми вже обоє згоріли.
