Фатум
Життя прожити, наче поле перейти,
як босоніж пройти стернисту ниву,
і важко часом відповідь знайти,
чому Біда прийшла і Доля нещаслива.
Кажуть, що Бог дає людини лише те,
що вона може винести й стерпіти,
може і можна з цим погодитись, проте.
Чому ідуть у Вічність наші діти?
У Небуття ідуть раніше за батьків,
ідуть у невідоме Потойбіччя,
сприйняти важко, що сказати Він хотів,
це незбагненне для людини протиріччя.
Та за які ж такі гріхи, такий Фатум?
Така сувора, незбагненна примха Долі.
Назавжди селить нам у серці Сум,
і не збагнути задум тої Волі.
Та попри все, не зупиняється Життя,
і не зважаючи на біль, маємо жити,
як прийде час і нам піти у Небуття,
зустрінуть нас у Потойбіччі наші діти.
Дуже не просто йти Дорогами Життя,
В народі кажуть, що Життя стерняста нива.
А де лежить межа Буття і Небуття?
Чому Біда прийшла і Доля нещаслива?
5.09.21
