Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Катинський Орест: «С. а. м. о. т. а. » - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ниро Вульф, 13.08.2021 - 20:32
Моє давнеСамота Удвох стояли на майдані Дивилися у небо на зірки. Тоді з тобою ще не знали – Розлука прийде на віки. Шматочок сонця в небосхилі – Маленька зіронька впала на долонь. Було бажання та надія, Що буде щастя та покой! То не ссудилось бути разом – Не буде зустрічей, чекань. Та прикрощі життя одразу Схопили серце в свій полон. Не зазирнути більше в очі, Твої глибокі немов сон, Та не сховатися в обіймах ночі Від поглядів чужих, удвох. Душа моя зламала крила, Прийшла у серце самота, Печаль моє обличчя вкрила, Та спомини усі – як гіркота. Катинський Орест відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую..!!!Попробую відточити.., бо подобається цей вірш... або -- нове написати... |
|
|