Слово Що слово? Горобець в руці, Лиш рот відкрий, пізнаєш. Шукай, свищи, шкодуй, кричи, Його ти не спіймаєш. Здійнявсь горобчичок і пурх, Його неможна вже вернуть. Бувасказав, потім шкода, Та якщо “клюне” - не біда ... Чи вжалить навіть “колкими”, Що як залізо голками. От інша справа, то чутки, Багато слів, то є плітки. Чутки то вже не птиця, Чутки, що звір-тигриця. Чутки і вранці і в обід, Чимало нам приносять бід. Плітками нас обкрутять, Та завжди воду мутять. 2021.© В. Небайдужий . М. Київ
ID: 921831 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЕпічнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Безсюжетна лірика дата надходження: 10.08.2021 07:54:13 © дата внесення змiн: 10.08.2021 07:54:13 автор: Небайдужий
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie