Із металевим присмаком у роті,
З комком у горлі, з кров`ю на руках…
Ми йшли вперед крізь дим і попіл,
В очах давно погас вже біль і страх…
Вбивали? Так, ми ворогів вбивали!
Ми ворогів вбивали, не людей!
Вони з мечем прийшли – від нього і сконали,
Не було легких й простих тут смертей…
Ми билися із ними - вони з нами,
Вони забрать хотіли – ми їм не дали,
Вони чуже гребли – своє ми захищали,
Тому вони вже мертві – ми ж іще живі…
Навіщо? Чом не скласти вбивчу зброю?
Не ми це перші почали!
Складати зброю треба не Героям -
Складати зброю мусять вороги!
І хоч крові земля вже випила чимало,
І хоч роса давно вже обернулася слізьми,
Ми вже пройшли багато, багатьох не стало,
Тому не маєм права здатись у борьбі!
Лиш Перемога воскресить загиблих,
Лиш Перемога треба мертвим і живим,
У нас одна-єдиная свята дорога…
Вперед! Крізь попіл, кров, метал і дим!
30.09.2021
