У спекотний день серпневої пори,
Поміж жита та зеленої трави,
Нагинаючи стеблинки до землі
Грався Вітер, видуваючи пісні.
Веселився, дмухав, гойдав, пустував,
То спинявся, то він віяв, гнався, мчав.
Ще недавно колосочки колихав,
Враз зірвався, крикнув:,,Гайда!" і ....пропав!
Цю новину Горобець ніс на хвості,
Щоб повісти мудрій стриманій Сові,
Та злякавшись гулу й шуму літака,
Загубив її десь, давши драпака.
Розлетілася та звістка полем вмить!
Вже нічхто не їсть! Ніхто уже не спить!
В русі весь пташино-комашиний світ,
Щоб знайти того, хто не залишив й слід!
Вдарив в Дзвоник Лісовий старий Павук!
Позліталося все птаство на той звук!
В гамаку із павутиння спав Мотиль,
Аж підстрибнув та забув про повний штиль!
Під землею Землерийки та Кроти
Вітру пошуки старанно почали!
Засурмили в соломи́нки всі Жучки,
Б `ють тривогу їхні ріжки та гачки!
Осідлала Гусінь Коней-Стрибунців,
А Мурашки - Богомолів й Тарганів!
Бджілки, Оси, Мушки й Сонечка малі
Ждуть команди:,, Відірватись від землі!"
Дятли, Ластівки, Сороки та Граки
Облетіли береги всі, вздовж ріки!
Дві старих Ворони та поважний Крук
Ловлять кожен шелест! Ловлять кожен звук!
А Лелеки-чорногузи й Журавлі
Вже ключі збирають в теплії краї!
МОЖЕ ТАМ ЗНАЙДУТЬ ОТОГО ПУСТУНА,
ПОСТРИБУНЧИКА ТА ЩЕ Й ВЕСЕЛУНА?
25.05.2021 Португалія
фото з нету
