|
Нормально, буде тоді,
Коли мати око-в-око послухає Сина,
Послухай пораду золотого Сина:
Крики, як мрії Ваші, не здійсненні будуть,
Ваші переконання, іще із 1-го курсу -
Набридли мені! Набридли мені!
Не цікаво Мені, ці мовні науки! О Ваші мрії,
Тіє мрії, які тропочете собі у вухо, кожен день,
На Свою користь зупиню і їх - це все? І після цього...
Майте результат, в кінці Мого навчання...
Мова - це НЕ МОЯ СТИХІЯ, -
ВРЕШТІ-ВРЕШТ ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
Казав тоді, - це Вам, - ні раз... ні два... ні три!
А Ви притворюючись тетерею глухою, далі-і-далі...
Бумагу із освіти отримаєш будь і де.
Потім, Ваші сумління навік кудись пропали:
В момент ораторством зайня́лись, мені казали:
"Ти поганий, близький на когось, навіщо та тобі наука!
...І слова свого у мене нема,
Вона без права слова-волі, рота закрива...
Тут тобі так буде "гарно" і бумага "золотіша!",
Ніж там" - НЕ вирішувати Вам, де краща доля.
Освіта, як робота, рівна скрізь - НЕ сумнівайтесь!
Самі вдруге спробуйте, ніж Іншого штовхати.
Ви все сказали... скоїте тільки гірше...
Сказавши знов не ті слова...
Або підтримуєте ідею мо́ю, або німими станьте!
Без Вашої мовчанки Сам собі долю прокладу,
Кращю, добру, гарну долю. А що у Вас? Та,
А та стара моя стежка травою пропаде. Хай згин навіки!
Мої то плани - без підтримки досі... Ось-ось прилинуть!
У Мене своє життя і думки Свої!
Йти за Вашими стежками - Я НЕ БУДУ!
Допомагати вашій "роботі і долі" - Я НЕ БУДУ!
Обіцянкою здержу Своїми то словами: "не буду Я Вами!"
Підтримки від Вас чекаю, не по ваші науці,
Підтримки чекаю, а не рівняти Мене з чужиною,
Підтримки чекаю, без ваших брехливих моралей,
Підтримки чекаю, від чесної Мами.
Не знаю, чому Ви досі така?
Не знаю, чому Вашу мрію зломили з дитинства?
Не знаю, чи далі буде знов цей театр-набридший?
Не знаю, чи змінитись Ви? - перебігаючи очима ці склади.
Підтримку та думку таку від Вас чекаю:
- вчись там, де тобі буде файно...
- вчися там, де тобі по душі...
- вчись там, де твоє хобі...
- вчись, де насправді Ти Є...
Цей Всесвіт був не для Вас побудований, а...
Для мене.
Нормально буде, коли мрії Мої
Здійсненними будуть, тоді, любити буду...
І складеться доля Моя, у гарне русло,
З полями та лісами квітучими.
Від початку любити я буду,
Дівчину свою.
Тоді, буду любити і справжню Маму свою...
І життя моє буде краще за Вас...
Ніж зараз...
В душі у моїй буде файно...
Завжди файно! - Ось такі здійсненні будуть мрії Мої.
Чекаю тільки від Вас,
Відповідь-підтримку живу!
Не ту, що "знищюють житті" на Вашу думку,
А ту золоту, долю-підтримку, вкрадену
Ще тоді, Мою, давножданну прийму!
Арт: Мічіо Каку
Назва: "Паралельні світи"
Дата написання: 03 березня 2021 року
ID:
906699
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 03.03.2021 05:20:24
© дата внесення змiн: 03.11.2024 14:25:35
автор: ВИШКВАРОК ІОАНН ЄВГЕНОВИЧ
Вкажіть причину вашої скарги
|