Дихай на повні груди!
Кожна ця мить - як дар.
Сила-силенна люду
склалася на вівтар
Цеї хвороби злої,
що обступила світ.
Скільки ж було двобоїв!
І на скількох цей міт!
Скільки зійшло до раю
цінних-прецінних душ...
Й все ще не видно краю
запнених болем нужд.
Та бережи відчайно
кожного і себе,
поки той час настане,
що обдарує день
Спокоєм і кінечно
вдарить останній штамп,
стверджуючи: безпечно
з нині і тут, і там.
Радість сяйне бездонна,
з віщої далини
в мить, як жаска корона
зникне з чола весни.
Доти ж пантруй усюди,
міцно тримай удар
й дихай на повні груди!
Кожен твій подих - дар!
3.02.21 р.
