Віднесло кораблик у лиху годину
Від рідного краю та й на довгу днину.
Хоче той кораблик знов до дому стати
І мріє кораблик своє місце мати.
Вільно колихатися у рідному морі.
Самому стояти у порту доволі.
Мати у країні лише свою мову.
На єдиній хвилі колихатись знову.
Та нема вже місця як то хочеш стати,
Ніде на сьогодні усю волю мати.
Навкруг інші люди та інші розмови.
Крім твоєї чути вже іншої мови.
Вже отак не стане як колись то було.
Часи відлетіли. Було та загуло.
Глянь на світ розумно обома очима.
То, що стало людно, то добра причина.
27.09.2020
