Шкодують люди - час минає...
Летить... Повернення не буде.
Йде й крізь віки спостерігає,
Як разом з ним минають люди...
Багаті, бідні, скромні, чесні,
Красиві, мудрі та паскуди,
Занадто чемні та нікчемні...
По черзі... Всі... Минають люди...
Усі! Юдеї... Християни...
І песимісти й життєлюби...
Мулати, білі, чорношкірі...
Щодень, щомить... Минають люди...
Набожні, вірні, атеїсти,
І брехуни, і правдолюби,
Хто на дієті, й любить їсти...
Завжди та скрізь минають люди...
Нема різниці де навчався,
Що заробив, що далі буде,
Чи щиро кожному всміхався -
Найкращі теж минають люди....
Та є секрет один, я знаю...
Щоб разом з часом не минути,
Твори - творіння не минають,
Минає час й минають люди.
Ілюстрація: "Світанок". 2019. Юрій Нагулко.
Твори́! 
