І знову все пішло коту під хвіст,
Все відібрали,але дякую,жива!
Нехай мене чекає переїзд,
Та дякую,за те що не одна.
Нехай не чесно,але вже як є,
Не буду я на душу брати гріх,
Нехай забрали все що є моє,
Вас проводжатиме лише мій сміх.
У мене є щось більше–почуття,
І совість є,а ваша загубилась,
У мене діти,чоловік і те життя,
Яке вам навіть в снах не снилось,
У мене в серці головна любов,
Їй не страшні ні злидні,ні поганці,
Машина і квартира будуть знов,
А ви у своїм серці голодранці.
Наталия Косяк
