Така сьогодні вся усміхнена й привітна,
І обіймаєш незнайомця - чужака,
А так, за звичай, неспокійна, зовсім різна,
Кому солодка, а кому лише гірка.
Трішки манірна. Трішки мов зі сцени.
Ще й гримом намальована щока.
І серед блиску тої мельпомени
Видніється людська дружня рука.
Та тут без вибору, вже кличе Україна.
Тут сцен своїх без міри. Всюди гра.
Як Польща - жінка, навіть дуже мила,
То Україна - дівчина п'янка ...