Рано чи пізно ми будем щасливі!
Іти назустріч своїм пригодам,
Вірити в те, що існує диво,
Замість причин шукати нагоди,
Любити щиро без нотки фальші,
Іти по світу безперешкодно,
Добром до краю налити чаші
І танцювати коли завгодно...
Рано чи пізно ми будем жити!
Радіти сонцю, радіти вітру,
І під дощем по калюжах бігти,
Щоб веселкову знайти палітру.
Забудем невдачі, згадаємо літо,
Підемо назустріч дитячим мріям -
Є стільки цікавих речей у світі,
Якщо замість страху обрати дії.
Дамо можливість собі творити,
Любити рідних, прощати винних
Душею прагнути до зенітів,
Думок високих і надто вільних.
Ми знаєм точно, рано чи пізно
Впаде нам зірка із неба в долоні,
І знову почуємо мамину пісню,
І буде куди повертатись додому...
Ще зовсім трішки і жити почнемо,
Десь на межі між завтра і вчора,
І час для себе тоді знайдемо,
Ще зовсім трішки, вже дуже скоро...
Рано чи пізно цей день настане,
І ми щасливими будем звісно,
Головне, щоб не було занадто рано...
Головне, щоб не було занадто пізно...
