Яка ціна останніх наших кроків?
Яка?
Мелькаємо, виглядуєм з окопів -
із царства-дому, ліжка черв'яка.
Сумні -
залякані.
Ремені
від голоду зіжмакані.
Яка стіна зупинить кроки мертвого?
Яка?
Порушена вже віра:
в першого, у другого, четвертого…
Відірвана скалічена рука
під час моління,
що є останнім
у голові спасінням
на світанні.
Погроми в косах хвилями здригають;
через пожовклі зуби погляди блюють.
О трупи! Трупи! Трупи! Чого не оживають?
Останнім пульсом крові із легень плюють.
Яка ціна останніх наших кроків?
Розплачено за безцінь сталевого гроша.
То скілки ще потрібно: землетрусів, війн, потопів,
щоб перестала торгуватися душа.
