О МІЙ МІСЯЦЮ ЛЕЛЮ
О мій місяцю лелю -серце моє!
до тебе лечу у безсонні ночі .
і дивлюсь, у Всесвіт у вікно твоє...
і прошу мрію скарби найдорожчі.
Я птаха ,приречена на самотність,
і в заметіль зими шукаю тепла.
вірю ,у силу духу- неповторність...
у твоїм царстві, сяє моя зоря.
О величний князю місяцю ясний !
у чорнооку ніч, я корюсь тобі .
і на крилах лечу у рай прекрасний
щоб віднайти ,крихту щастя для душі.
Я замріяна -у пречисті небеса
закохана, у ніжну пісню весни.
від землі ,втікає самотня душа,
надивитись як сяють ясні зірки
Крізь світи зорю до берега Дністра
послухати ,як шумлять віттям ясени.
Будую міст де біжить ріка життя
і я щаслива бо чую мелодію весни.
Земля засніжена білими снігами,
і закута, у довгі зимові сни.
а моя душа, прагне літа ночами...
де верба ,над ставом квітучі береги.
Я не прошу, ні золота, ні срібла...
а вдихнути, у пахощі зелен гаю,
злітаю, у ніч де блаженне світло...
де вишня, у саду цвіте у розмаю.
Полохливу птаху вітром не лякай!
зоряним дощем мою путь освяти.
У рідній мові у слові приласкай,
і на семи вітрах у даль мене неси.
М ЧАЙКІВЧАНКА
