Весняний ліс мов парубок стоїть.
Одягнений у білу вишиванку.
Міняє сорочки він кожну мить.
Всміхається до нього сонце зранку.
Верба під вечір в лісі розцвіла.
На котиках пилок жовтенький пахне.
Зраділа залетівши в ліс бджола.
Покличе подруг.Треба встигнуть вчасно.
Берізка завтра одягне сережки.
Звисати будуть ніжні і духмяні.
Листочки клена,граба і вільхи
такі маленькі і такі бажані.
А під деревами-розмай квіток.
Яскраві медуниці і фіалок
чорнильні хвилі.Заяць заховавсь.
Сидить тихенько.Вуха з страху білі.
Весняний ліс мов парубок стоїть.
Все нові вишиванки одягає.
Весняний вітер з півдня прилетів.
Кутасики на сорочках гойдає.
Я радісно дивуюсь-мудро як
придумано на цій землі життя.
Жовтенька квіточка в густій траві
мов сонце,що загублене в світах.