( Із зошита мого товариша)
Попросили мене заграти на органі.
Я сів у кірхі там, на верхотурі,
і споглядв
на месу й громадян Європи.
Заграв я хвацько, виборно,
адже я вмію...,
та й що мені ті гімни Генделя й Скорлатті,
коли навчався я у консі Харкова буремній.
І як багато хто з музиків,
хильнувши перед тим добряче
пива й грогу,
бо тут прохладно-таки, у притворі,
поцмокавши, поївши самогонки люто,
заграв... і сквернословив вголос...
Адже мене ніхто не чує... Бо Європа...
