Я ще така струнка! І можу на підборах
Протанцювати вечір весь.
Якщо б ти взяв мене з собою в гори,
То я би доторкнулася небес.
Ти ще такий стрункий! Хоч скроні у сиви́нах.
То потанцюєм? Зробиш жест?
І не закохані ми вдвох у вина,
Та я б з тобою пригубила десь.
З тобою ми удвох не любим сентиментів.
Є мить, що проситься сльоза...
Доки живі, робімо компліменти,
Нас в пару вибирали небеса.
-Ой, як ідуть тобі ці туфлі, і ця сукня!
-А десь у затінку Делон...
Благословенна мите незабутня!
І хай живе старий магнітофон!
Чудова лірика кохання! 
