Лишаться секретом слова промовлені вночі
І тіні від скелетів залишать наші сни
І поряд з небом там де існує рай
Ти колись відчуєш у чому край
І ти колись побачиш іншого мене
Але лише тоді як зовсім стане зле
Тоді коли від сонця займеться день
І скине жовте листя улюблений твій клен
Тоді твоя усмішка застигне мов імла
Слова залишиться словами це ж їхня гра
І ти не станеш поряд як робила це щораз
В тобі займеться сила жити на показ
І нам нарізно далі шляхи розрізав рік
Тобі у дні печалі, мені в прощення вік
Лиш клен без листя далі жити не зумів
Скелети у печалі запилені без діл.
