Я до тебе прилину немовби на крилах,
І розкажу тихенько — ти квітка співуча...
І любов два шляхи все ж сьогодні розлила,
І вона виплітає малюнки на кручах.
І вона намалює далекі країни,
Де лише є тепло й доброта людських рук,
І у небі тривожнім, такім дивно-синім,
Ти побачиш дня щастя, а в ночах — зорю.
І тоді відповість наша птаха щебетом,
Що існує любов в наших чистих серцях...
Я до тебе плелася блакитним мрій-цвітом,
І камінчик рубін — був на дні озерця...
І якщо тобі радісно — то не сумуй,
А лови дивовижну сон-птаху за крила,
Що несе лише щастя, у грудях тамуй
Пелюстки сонця-радості — і говорила...
Говорила тобі квітка дивна й медова:
Виростаю на полі, в лісах я чудових,
Щоб тобі дарувати і радість і щастя,
Відпускай вільну птаху — вона все прекрасне:
Це свобода, це сила, любов океани,
Я для тебе знов стану як квіткою неба,
Я до тебе горнуся мов мріями зрання,
А тобі сумувати... ніколи не треба...
27.05.2018. 11:47.
