UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ярослав К.: Засуджені до страти - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ євген уткін, 26.10.2019 - 22:00
Жахлива правда сьогодення. Багато авторв не оминають цієї болючої теми і я також. ось наприклад.http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247732
Ярослав К. відповів на коментар євген уткін, 26.10.2019 - 22:14
Навіть по написанню схоже, сподобалося 
євген уткін відповів на коментар Ярослав К., 26.10.2019 - 22:20
Дякую. Буду радий зустріти Вас знову на своїй сторінці.
YarSlav 2018, 26.05.2019 - 10:02
на моїх очах винищували Ядро - інфраструктуру села колгоспи . десятки тисяч корів і коней за 1-2 ночі вивезли...
Ярослав К. відповів на коментар YarSlav 2018, 27.05.2019 - 07:36
Звісно, колгоспи - далеко не найефективнішій спосіб господарювання на землі, але перехід на інший, кращій, відбувся, на жаль, далеко не скрізь 
YarSlav 2018, 26.05.2019 - 09:42
Було.Було, чому прибіднятися було Були колгоспи – мільйонери що мали здравниці свої, заводи, виноробні цехи всього І ферми всі жили «ломились» бо тих корів було аж ціла тьма Конюшні теж гули життям. Руїни і «Процвітання» мертвих сіл сьогодні остови порожніх ферм. Було І за царів Газди господарі панове – села аж цілі села хазяїв. Наймити, «біднота» - то лиш п*янюги ледарі. Розігнали господарів у куркулі – І до Сибіру А п*яннь - ледащо все до Влади насаджувать хохлятський дух. Було? Й це зараз є ледарі – крадії при Владі убиті села мертві ферми Господарі - у наймити бездарних «строєк» для нікчем. YarSlav 2018, 26.05.2019 - 09:42
буржуа- капіталізм ( демократія) з допомогою БіСзнесу під тиском Єс знищили село. ні голодомор ні 300 років неволі це не зробили 
Ярослав К. відповів на коментар YarSlav 2018, 27.05.2019 - 07:31
...згідно з програмою "ми йдемо до Європи"
Амелин, 07.02.2019 - 16:50
 Всё так, Ярослав... Но одну строку прокомментирую со своей колокольни - "Шкода, що невидимі кати..." - А если приглядеться повнимательней?  
majra, 07.02.2019 - 01:04
  Боже ж мій, як шкода!.. Заросла стежина до моєї хати, Де колись ходила рідна моя мати...  Цей біль не промине ніколи... і тепер я знаю, що не лише мені болить.Дякую! Чудовий твір, глибокий зміст, глобальна проблема!..
Ярослав К. відповів на коментар majra, 07.02.2019 - 11:12
Дякую за розуміння, Маріє.  Що поробиш, життя продовжується, знаходячи собі нові форми. 
Елена Марс, 03.02.2019 - 19:37
Гірка правда, на жаль... Цього літа об'їздила багато сіл, в пошуках хатини, під дачу, для відпочинку. Кругом, в кожному селі, по пів села зруйнованих хатин, покинутих. Старі вмирають, а молодь іде з села, в пошуках кращої долі. Колись такого не було, а сьогодні гірко від такої картини. А які ж красиві і зелені ті села! Я закохана в українське село, хоч і не жила в селі ніколи. Вірш чудовий!
Ярослав К. відповів на коментар Елена Марс, 04.02.2019 - 12:00
По суті зараз і купувати необов'язково - приїжджай та живи, господарі лише зрадіють, що хтось доглядатиме хату. Це якщо вони ще живі... дякую, Лєна
Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 05.02.2019 - 10:04
Так, і такі знайдуться, але де впевненість, що з часом не знайдеться якийсь "племінник" і не скаже потім, що він там господар, після того, як ми вкладемо туди свої кошти і сили.
Ярослав К. відповів на коментар Елена Марс, 05.02.2019 - 10:17
Ну то як, картоплю вже садитимеш скоро ?
Елена Марс відповів на коментар Ярослав К., 05.02.2019 - 10:22
Та не  я не умею. Я только цветочки могу пару деревьев посадили ещё, и сосен, для настроения.
Світлая (Світлана Пирогова), 02.02.2019 - 23:31
Теж писала про село в одному із своїх віршів: "Йде вимирання хижим темпом..."А тема залишається злободенною досі. З мапи України зник 641 сільський населений пункт, з яких 40 селищ і 601 село(це дані ще 2012 р.) Правдиво написали, Ярославе. 
Ярослав К. відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 04.02.2019 - 11:59
Боюся, що темпи з тих пір лише нарощуються, а процес чипляє і невеличкі міста.
Ганна Верес, 02.02.2019 - 22:07
Ох, село... зруйновані хати...Нашого народу ти колиска. Шкода, що невидимі кати Під твоїм життям підводять риску.
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
...боюсь что в глазах начнёт рябить 
