Я хотів би щоб смугою білою
Ти тягнулась довгими хвилями
Головне щоб не нудною сірою
Краще чорною із пробілами
Краще падати та підійматися
Крокувати вперто до цілі
Чим боятись та вічно вагатися
І у долі завжди на прицілі
Краще дихати та надихатися
До безтями бути закоханим
Краще з долею сперечатися
А не жити як звір наполоханим
