Забудь про мене... нащо це
Оці розмови, намовляння
Серед ночі твоє зітхання
Та ще похилене плече... навіщо це
Ті очі, що мене згубили
Чи може стане небу край
Від от утіх, та знов вмовлянь
Та від твого "заглянься милий"
Тебе прощать нема бажання,
Хіба у тебе є провина?
Ти, як голубонька... невинна...
На жаль... оманливе зізнання.
Мовчи, мовчи. Нема потреби
Все говорить як то було
Мабуть, те зло нас знов знайшло,
Та вимагає нову требу*.
Нехай пожертву я знесу.
Ті почуття, душі оману.
Я, тим, що був уже не стану.
Та свій тягар сам віднесу.
Забудь про мене... нащо це
Оці розмови, намовляння
Серед ночі твоє зітхання
Та ще похилене плече... навіщо це
*ТРЕБА 2, и, жін.
1. заст. Жертвоприношення (у 1 знач.). Приносити требу (треби).
5! В избранное! 
