Останній день липня заплакав дощами,
Так гірко заплакав, аж серце болить.
Тримай мене міцно своїми руками,
Щоб в серці назавжди лишилась ця мить.
А сльози липневі по шибці зкотились,
Останній день липня прощався й прощав,
А в пам"яті нашій лиш спогад лишився,
Як липень дощами кохання змивав.
Усе переходить і час неодмінно
Розставить події на свої місця
І буде в кохання ще бабине літо
Бо справжнє кохання немає кінця....
І не кажи мені, що серпень на порозі,
Що швидко так минає наше літо...
І зупинити ми його не в змозі,
Ми часу плин не в змозі зупинити.
30. 08. 18
