Мені весною пахне зелен-житом
Покосом свіжим, громовицею, дощем.
Серце горить, немов вином зігріте
Невидимим палає рум'янцемю.
А літо пахне перезрілим плодом
Дозрілим яблуком, ожиною в саду.
Пахне в повітрі цвітом, осокою
І стежкою омитою росою
Якою я в думках до тебе йду.
Осінь запахне дощиком, туманом
Згорілим листям, що димить в саду
І чимсь таким сумним, близьким бажаним
Торкає у душі розірвану струну.
Зима запахне холодом, морозом
Сніжком сріблястим серця тугу покрива.
Підсніжник білий, що зацвів у сніговім полоні
В світ мрій весняні двері відкрива.
