Буваю щаслива. Буваю ледь жива
Й відчуваю відчуттями не своїми.
Лиш істинна любов. Спитаєте: слова?
Здається, що інколи були чужими.
Отак все переплелось у круговерті:
Було - буде ще, фантазія — реальність:
Постійні у житті пошуки опертя
І нарікання на фатуму причетність…
Тож хай мене несе надалі течія,
Посеред лих життєвих й милосердя,
Бо таке земне життя, в ньому така я—
Весь його сенс і його осердя.
Гарно!
Тож хай мене несе надалі течія,
Посеред лих життєвих й милосердя,
Бо таке земне життя, в ньому така я—
Весь його сенс і його осердя.
Хай збудуться мрії!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
