О БІЛИЙ СВІТЕ ПРИЙМИ ВІД МЕНЕ ПОДАРУНОК
О, білий світе прийми від мене подарунок!
Всесвіту, блаженного зорецвіту дивограй...
ясного сонечка повітряний поцілунок-
яке розсипає проміння у божий рай.
Доторкнись, мене своїм розумом і руками,
лови ,зорі... дотиком почуттів своєї душі,
впіймай ,як цілющий дощик під небесами....
який малює прекрасну мить райдужні дні.
Вдихни, у простір наповни кисень у груди!
ясне світло приведе до храму вічної любові,
тут збудований міст щастя, посіву золоті вруни..
зіпий, моє пісенне джерело у вишуканім слові.
Радій, сходу сонця! ,як шелестять трави із роси...
люби ,засніжені княжі зими заколихані вітром,
життя, як нива... борись за щастя себе віднайди!
Трудись, посади сад і у твоїй оселі буде світло.
Натомлена душа твоя відтане ,як білий сніг...
прийде весна, на твоє подвір'я принесе тепло,
водограєм ,задзвенить ріка... почуєш шелест у віт,
і у стоголоссі, спів пташки, тебе обніме крилом.
О, білий світе прийми від мене подарунок!
пейзажну картину красуні матінки землі,
сині сині гори, замріяні ліси, гаї в дарунок,
і на квітучих берегах самоцвіти пахощі земні.
М ЧАЙКІВЧАНКА