Ось і минає день пройдешній,
Ховає сонце небокрай
І золотистий, тихий вечір,
Готує ночі коровай,
Все втихомирюється наче,
Усе готується до сну,
Десь соловейко ніжно плаче,
Заводить пісеньку цвіркун,
Дзюрчить струмок і б'ється
Хвиля, об берег сивого Дніпра,
Все так спокійно, гарно, мило,
В степу ледь вітер завива
Й про щось шепочуться Карпати,
Димляться гори, стогне ліс,
Вівчар збира свої отари,
Господар з поля тягне віз,
Все потребує вже спочинку...
Прощай...
Прощай, пройдешній день...
