О краю мій, єдиний і далекий,
Ти долі незрадливий оберіг,
До тебе лину я, немов лелека,
Із нелегких розгублених доріг.
Це у тобі мої найперші кроки,
Сполохані мереживом роси,
Для мене дав святі свої уроки,
Щоб долі лан, як слід заколосивсь.
Приспів:
Не маю пред тобою я провини,
Мій неповторний, милий серцю край,
Ти та моя незрима пуповина,
Моєї долі вірна серцевина,
Що кличе у мого дитинства рай!
О краю мій і незабутня хато,
Це ви моє цілюще джерело,
Доріг в моїм житті було багато,
Й ламалося не раз моє крило,
Та кожен раз вклоняюся низенько,
Ступаючи в тривозі на поріг,
Адже на нім сліди і тата, й неньки,
Котрі ти стільки літ мені беріг!
Приспів.
20.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).