Чорнобиль.
Червоним полоснуло лезо бритви,
Спеклося чорним у болючий шрам,
Згадати усіх скошених без битви,
За мирний атом – поминальна в Храм.
Ми знали все із «Голосу Свободи»,
Змовчати не вдавалося те зло,
Спустілий край та на роки – незгоди,
Це з нами. Не минуло. Не пройшло.
Дитятки – КПП і перепустки,
Вже не зважають тут на кількість доз,
Весна цвіте, земля не терпить пустки
І Прип’ять не розгледіти між лоз.
Гранітні монументи для поклонів,
Міста покинуті – без фальші обеліски,
А висновки не зроблені й сьогодні,
Чорнобиль. Не підведено цю риску.
На жаль не підведено... 
