Українська душа (1)
Україно моя ти, згорьована,
Скільки раз ти була завойована!
Скільки раз твоя воля ламалася?
Та душа, як граніт, все ж трималася!
Українська душа в праці кована,
В пісні, танці, у звичаях схована,
Хлібом, сіллю і сонцем заквітчана,
З щедрим серцем давно вже повінчана!
Українська душа – нерозгадана –
Все було: піднімалась і падала,
Та себе розтоптать – не дозволила,
Бо жила з непокірною волею.
Українська душа, будь ще й сильною,
Молодою, із мудрістю сивою,
Щоб ніколи й ніхто не наважився
Твою честь розтоптать. І не скаржився
Щоб народ наш ніколи на доленьку –
Повернувся до віри, до Боженьки,
І зажив, як годиться народові:
Разом з правдою, і зі свободою!
2012.
Українська душа (2)
Болем геть переорана
Українська душа,
Бо не ті короновані –
Крадуть, дурять – грішать.
Закували знов правдоньку
У тенета-замки,
У війні маєм зрадоньку…
Чи ж ми не козаки!?
Встаньмо дружно і молодо,
Як єдина сім’я,
Між ковальнею й молотом
Здавна наша земля.
Досить слізьми вмиватися,
Бо ж сльоза – не вода,
І не личить нам гратися,
Як нависла біда.
Сипле зорями світлими
Знов весняна нам ніч,
З Кобзаря заповітами
Станьмо всі пліч-о-пліч.
Волю неньки рятуючи,
Оголяймо шаблі,
Україні муруючи
Найміцніші щаблі!
Болем геть переорана
Українська душа,
Загадкова, нескорена,
Вижива й без «гроша»,
Незнайома із відчаєм
В чужих землях-світах,
Бо з землею повінчана,
Що для неї свята!
29.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
Патріотично!
Болем геть переорана
Українська душа,
Загадкова, нескорена,
Вижива й без «гроша»,
Незнайома із відчаєм
В чужих землях-світах,
Бо з землею повінчана,
Що для неї свята!
