Слава Богу,що діти здорові,
Та і сам ти,нівроку, міцний...
Та за ними сумуєш,ти брате,
Бо живе з ними дядько "чужий"...
Не до тебе син хилить голівку,
І дочка не до тебе біжить,
Хоч щоліта шукаєш путівки,
Щоб могли вони знов відпочить...
Уже в згадках недоспані ночі,
І турботи твої і її,
Як дивився в колись любі очі,..
Чом згубили ви мрії свої?..
Може дядько "чужий" непоганий,
Помага їм уроки учить,
Та коли хтось із них захворіє,
Може в нього й душа не болить?..
Може їм непогано живеться,
Сміх і музика в домі звучить...
Та коли син чи донька заплаче,
Серце в тебе тоді заболить...
Певне він за дітей твоїх дбає,
Все що треба зуміє зробить...
Та коли хтось з дітей спотикнеться,
То й у тебе в душі защемить...
Може він про їх матір більш дбає,
І для них він мабуть нескупий,
Та твого їм тепла не вистачає,
Той для них усе ж дядько чужий...
Гарний вірш,Валю! . Життя непередбаче,тому й стежки десь так стеляться ,що й не знати нажаль,що і де чекає і яке маєбути...
Всього найкращого Вам!Гарних святкових днів!
Хай Бог дає здоров*я,злагоду і достаток!
Дякую,Людо! Це давнє.Це ми з колегами хотіли врятувати від розлучення чудову, на наш погляд,сім"ю,у якої було 4 дітей,і ото я по їх заказу написала цей вірш,ми його гарно оформили і підклали учителю,він прочитав,нам подякував,але сім"я все одно розпалася,..на жаль...
щемно 
