Я зайшла у цей день примарою,
Вічно пустою та вічно п’яною.
Кров’ю своєю ти поїв мене,
А я вічно тобі віддавалась.
Вітром польовим, гірськими річками
Вдихай у мої вуста, повільно, примарно.
Тепло тих країв - сапфірових снів,
Молитву янгольських слів.
Запах зрадливої весни болем у груди
Мені повільно вливається.
Волошково, брехливо тону повільно,
П’янію від звуку тихих кроків твоїх.
Надвечір, у цей день примарно вертаюся,
Згадую твої блакитні небесні очі.
Привіт мій уявний світ,
П’яною мене ти ще не бачив.
круто!
