Знову розчинятися в місті
Блукати з думками тісно
По окраїнах твоєї душі
Окраїнах у твоєму сні
Знову дихати тобою
Твоєю морозною красою
Омитою тонами дощу
Спаленою у жарі благодатного вогню.
Знову тиснути на себе
Любити нічого не треба
Ліпше холодному місту
Бити вікна у яких душам тісно
Знову мріяти тобою
Твоєю вітряною наготою
Одітою лише у думки
Зігрітою лише каменем у душі
Знову в холодному місті
Жити в безмежності див
Бути не тільки собою
А й уособленням злив
