За воїнів мої молитви в Храмі.
за їх життя, щоби Господь зберіг.
Щоб звісточку зумів прислати мамі.
щоб повернувся на батьківський поріг.
Щоб не догнала куля на світанку.
не залишився ти лежати в полі...
Як оберіг, дала кохана вишиванку,
а мати на колінах просить долі.
За Україну, мої молитви в Храмі,
за день під сонцем. під зірками ніч.
Козацький Край в неволі, з ворогами,
не гине чорна тьма продовж сторіч.
Хай біль і смерть не віднайдуть дорогу,
в край барвінковий, де золоті жита...
Де на росі ранковій, босі ноги,
а літо в вирій з журавлями відліта.
Нехай з землі моєї згине зло.
хай зійде сонце золоте без крові...
Хай розіл"ється Рідним Краєм джерело
в серця людей. зернинами любові.
Автор Лариса Мандзюк, м. Львів.
