Чути зозулю у лісі зеленім.
Скільки гуляти ще нам навіженим?
Чути зозулю то дзвінко, то тише.
Пісня твоя, щось мені в серці колише.
Сіра зозуле, скажи без оману.
Та я роки рахувати не стану.
Просто послухаю довго чи мало,
Бо на душі тоскно й зимно настало.
Може й не треба роки рахувати.
Буде життя, як дала мені мати.
Тож не рахуй, моя доля - куріпко,
Воно й так протече дуже швидко.
22.07.2017
