Анна Ахматова. Песня о песне. Український переспів
Анна Ахматова
Песня о песне
Она сначала обожжёт,
Как ветерок студеный,
А после в сердце упадёт
Одной слезой соленой.
И злому сердцу станет жаль
Чего-то. Грустно будет.
Но эту легкую печаль
Оно не позабудет.
Я только сею. Собирать
Придут другие. Что же!
И жниц ликующую рать
Благослови, о Боже!
А чтоб тебя благодарить
Я смела совершенней,
Позволь мне миру подарить
То, что любви нетленней.
1916
Пісня про пісню
Вона із опіку почне,
Як холод вітру, різко,
А згодом в серце упаде -
Одна солона слізка.
І пожаліє серце зле
Чогось. І сум настане.
Та сумування те ясне
Забутим вже не стане.
Я лиш сівачка. Врожаї
Ждуть інших рук. Що вдію?!
Прошу, Господь, благослови
Жниць в радості бурхливій!
А щоб моє Тобі неслось
Повніше величання,
Дозволь мені в світ дати щось
Довічніш од кохання.
Переклад 11.10.2017
